Кефірчик

Завівся в селі ведмідь. Лазить по господарствам, телят рве, паркани ламає, кур топче, одним словом збитки робить.

Зібралися селяни шось думати з тим ведмедем. Один каже: – В мене є шваґер Петро, він мисливець, на ведмедя з голими руками ходить.

Вирішили покликати того шваґра. На другий день до голови заходить чловік, каже: – Добрий день, я шваґер Петро, то моя рушниця, а то мій пес Кефірчик. Де у вас тут ведмідь? – За селом на дубі. Його пси туда загнали.

Приходять до дуба. Шваґер подивився і каже до голови: -Значить так, тримай рушницю. Я зара лізу до гори, падає ведмідь, Кефічрик його рве на кавалки і ви маєте спокій. Ясно?

Поліз. За секунду голова нагадався і питає: – Слух, а нашо ти мені рушницю дав? -А, блін! Чуть не забув. Якщо випадково падаю я, то, курва, вали нафіг Кефірчика.

Метки: Юмор